У Ніжині (Чернігівська область) розгортається резонансна ситуація навколо Спеціального авіаційного загону (САЗ) Державної служби з надзвичайних ситуацій. Місцевий аеродром, який десятиліттями був домівкою для унікального рятувального підрозділу, готують до повної консервації. Для міста це означає не просто зміну логістики, а потенційну втрату важливої частини своєї сучасної історії.
Фото Аеродрому Ніжин на spotters.aero
Офіційна позиція: безпека та розосередження
Згідно з планами керівництва ДСНС України, наразі готується рішення щодо зміни місця дислокації загону. Особовий склад та техніку, що базувалися на Ніжинському аеродромі, розосереджують по різних регіонах країни, а новою офіційною юридичною адресою підрозділу має стати Київ.
З точки зору умов воєнного часу, логіка в таких діях очевидна: розосередження авіації та рятувальників є необхідним кроком задля їхньої безпеки та збереження від ворожих ударів.
Неофіційні заяви: чи є шанс на повернення?
Найбільше занепокоєння у місцевої громади та самих співробітників викликає не тимчасовий переїзд, а кулуарні заяви посадовців. За інформацією місцевих ЗМІ, неофіційно звучить категорична теза: аеродром буде повністю законсервовано, і навіть після закінчення війни авіазагін туди не повернеться.
Зазначається, що Ніжин більше взагалі не розглядається як місце дислокації САЗ ДСНС. Таке рішення фактично ставить хрест на існуванні Ніжинського авіазагону як єдиного потужного організму в місті.
Історія боротьби триває
Ніжинський аеродром стикається з загрозою закриття не вперше:
- У 1990-х та 2000-х роках місцеві жителі (зокрема, ініціативні групи жінок) вже відстоювали збереження аеродрому та юридичне право підрозділу мати статус саме «ніжинського».
- Нова хвиля боротьби розпочалася ще у листопаді 2025 року. Відтоді по всій вертикалі підпорядкування загону були направлені численні листи та звернення з проханням зберегти базу.
Сьогодні до протестного руху активно долучається широка Ніжинська громада. Люди не згодні з тим, що під приводом заходів безпеки місто може назавжди втратити унікальний рятувальний підрозділ, який рятував життя по всій Україні та за її межами.
Що далі?
Наразі остаточного публічного рішення щодо долі аеродрому після війни немає, проте процес консервації та перереєстрації вже запущено. Ситуація залишається напруженою: з одного боку стоять об’єктивні вимоги безпеки у стані війни, з іншого — побоювання громади назавжди втратити свою гордість через адміністративні рішення, прийняті за зачиненими дверима.
