Mirage 2000 для України: від перших поставок до дипломатичного гамбіту з Грецією

Квітень 2026


«Міраж» над Україною — мрія, що стала реальністю

Ще два роки тому сама думка про те, що французькі надзвукові винищувачі Mirage 2000 захищатимуть українське небо, здавалася фантастикою. Сьогодні вони вже там — і активно працюють. Проте ця історія далеко не закінчена: за лаштунками розгортається справжня дипломатична партія з участю Парижа, Афін і Києва, ставки в якій — десятки бойових машин.


Як усе починалося

Рішення Франції передати Україні винищувачі Mirage 2000 стало одним із найсміливіших кроків Парижа з початку повномасштабного вторгнення. Перші літаки прибули ще у 2025 році — партіями по три-шість одиниць. До початку 2026 року, за різними оцінками, Україна отримала вже повну ескадрилью — близько дванадцяти бортів.

Французька сторона підійшла до справи грунтовно. Машини не просто передали «як є» — їх адаптували під реальні бойові завдання. За даними Forbes, Mirage 2000-5, надіслані до України, були модифіковані та озброєні крилатими ракетами SCALP-EG і керованими авіабомбами AASM Hammer. Така конфігурація перетворює літак не лише на перехоплювач, а й на ударну платформу.


Що являє собою Mirage 2000-5F

Версія Mirage 2000-5F — це модернізований варіант французького винищувача четвертого покоління, оптимізований насамперед для завоювання переваги в повітрі та перехоплення цілей. Літак оснащений сучасною багаторежимною РЛС і здатен одночасно відстежувати та атакувати кілька цілей, використовуючи ракети класу «повітря–повітря» MICA. Саме ця здатність робить його ефективним у ролі мисливця за крилатими ракетами й дронами — а саме вони є головною загрозою для українського неба.

Українські пілоти дали машині високу оцінку. За наявними відгуками, льотчики вражені можливостями авіоніки і загальним рівнем підготовки систем порівняно з радянськими літаками, на яких їм доводилося літати раніше.


Навчання: нова хвиля пілотів

Передача літаків — лише частина завдання. Не менш важлива — підготовка людей, які вміють на них воювати.

Станом на квітень 2026 року французькі Повітряно-космічні сили в рамках місії ЄС EUMAM Ukraine навчають нову групу українських пілотів. Програма охоплює повний цикл: від базових навичок пілотування до тактики повітряного бою та технічного обслуговування за стандартами НАТО. Особливу увагу приділяють підготовці інженерів, адже висококваліфіковане обслуговування безпосередньо впливає на виживаність машини в бойових умовах.

Навчання проходить як у Франції, так і в Польщі, що дозволяє скоротити логістичне плече і підготувати більше фахівців швидше. Генеральний штаб ЗСУ висловив подяку французьким партнерам за «послідовну, усебічну й непохитну підтримку».


Грецький гамбіт: 43 літаки на кону

Паралельно з навчанням і поточними поставками розгорнулася справжня дипломатична гра, головна дійова особа якої — Греція.

Ще у 2024 році Афіни оголосили про намір вивести з експлуатації та продати застарілі Mirage 2000 EGM/BGM і частину Mirage 2000-5. Тоді це здавалося суто внутрішньою справою. Проте Париж побачив у цьому шанс.

Наприкінці квітня 2026 року стало відомо: французька сторона запропонувала Греції масштабну угоду. Схема проста, але амбітна — Афіни передають Україні весь свій парк Mirage, який налічує 43 машини: 24 Mirage 2000-5 і 19 старіших Mirage 2000 EGM/BGM зі запасними частинами. Натомість Греція отримує від Dassault Aviation «аналогічну кількість» новітніх Rafale за суттєво зниженою ціною. Угоду мав представити особисто президент Емманюель Макрон під час свого візиту до Афін 24–25 квітня.

Якщо угода відбудеться, 114-те бойове крило Греції зможе повністю укомплектувати дві ескадрильї — загалом 36 винищувачів Rafale. А Україна натомість отримає значне поповнення авіаційного парку.


Чому Греція вагається

Проте Афіни не поспішають. І причини зрозумілі.

По-перше, навіть якщо угода щодо Rafale буде підписана, поставки нових машин займуть кілька років — а в цей час грецька авіація опиниться у вразливому становищі. По-друге, Греція має давній і складний конфлікт із Туреччиною в Егейському морі, де повітряна перевага — питання не абстрактне, а цілком практичне. Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс ще у 2024 році чітко дав зрозуміти: Афіни не підуть на кроки, які послаблять їхню обороноздатність.

У квітні 2026 року грецькі ЗМІ повідомили, що Греція відмовилася від попередньої пропозиції. Щоправда, Макрон приїхав до Афін з новою, переробленою версією угоди — і переговори тривають.

Є й інший аспект, який не дає спокою грецьким партнерам: сама Франція, маючи у строю близько ста Mirage різних версій, передала Україні поки що відносно невелику кількість машин. Чому Париж просить Афіни зробити те, на що сам іде обережніше? Це питання залишається без публічної відповіді.


Реальні результати на фронті

Попри дипломатичні складнощі, навколо вже наявних у ЗСУ Mirage 2000 є і конкретні бойові результати.

Разом із F-16 українські пілоти на Mirage 2000 нейтралізували понад 1600 російських цілей лише за осінь 2025 року. ППО України, що включає й ці машини як компонент активного перехоплення, у січні 2026 року знищила понад 21,5 тисячі повітряних об’єктів. Mirage активно застосовуються для перехоплення крилатих ракет і дронів-камікадзе типу Shahed.

Водночас втрати теж є: один літак був збитий або втрачений влітку 2025 року. Це нагадує, що навіть найсучасніша техніка в умовах насиченого повітряного простору несе ризики.


Що далі

До кінця 2026 року Україна може мати на озброєнні від чотирьох до п’яти Mirage 2000, якщо рахувати лише підтверджені поставки. Якщо грецька угода все ж відбудеться — ця цифра злетить на зовсім інший рівень і суттєво змінить баланс у повітрі.

Крім того, Францію і Грецію у цій грі поєднує і спільний інтерес: Dassault Aviation зацікавлена у просуванні Rafale на ринку, а Греція — в оновленні авіапарку. Тобто Україна тут не просто отримувач допомоги, а каталізатор великої оборонної угоди всередині Євросоюзу.

Паралельно переговори ведуться і в рамках ширшої програми: Україна вже домовилася про поставки літаків Gripen та Rafale на перспективу, а також продовжує отримувати F-16 від кількох європейських країн. Mirage 2000 у цій картині — не фінальна крапка, а важлива проміжна ланка переходу до повноцінного парку авіації стандарту НАТО.


Висновок

Історія Mirage 2000 в Україні — це більше, ніж просто передача військової техніки. Це дзеркало того, як змінюється Європа: країни, які ще кілька років тому уникали будь-яких кроків, здатних роздратувати Москву, тепер передають Києву надзвукові бойові машини і навчають пілотів вести повітряний бій.

«Міраж» у перекладі з французької — примара, ілюзія. Але для України ці літаки стали цілком реальним щитом над її небом. А скільки їх буде — залежить тепер не лише від Парижа, а й від рішення Афін.