З моменту закриття повітряного простору України в лютому 2022 року питання про те, коли ми знову побачимо пасажирські літаки над нашими містами, залишається одним із найголовніших. У суспільстві існує поширена думка, що цивільна авіація зможе повернутися лише після повного завершення бойових дій. Проте світова практика показує інше.
Головна перепона для відкриття українського неба полягає не лише у самому факті війни, а в суворій економічній реальності: польоти в українські аеропорти відновляться лише тоді, коли міжнародні страхові компанії дозволять авіакомпаніям їх здійснювати.
Чому все вирішують страховики?
Сучасна світова авіація працює за чіткими фінансовими правилами. Більшість літаків, які використовують комерційні авіалінії (навіть такі гіганти, як Ryanair чи Wizz Air), не належать їм фізично, а перебувають у лізингу.
Лізингодавці вимагають повного страхування своїх бортів, вартість яких становить десятки, а іноді й сотні мільйонів доларів. Якщо великі страхові синдикати (наприклад, британський Lloyd’s of London) визнають повітряний простір надто небезпечним і відмовляються покривати воєнні ризики, жодна авіакомпанія не підніме свій літак у небо. Без страховки політ є незаконним і фінансово самогубним.
Таким чином, рішення про відкриття аеропортів (наприклад, у Львові, Ужгороді чи Борисполі) ухвалюватиметься не лише в кабінетах Міністерства інфраструктури України чи командування Повітряних Сил, а насамперед в офісах міжнародних страховиків та перестраховиків.
Світовий досвід: війна не завжди означає закрите небо
Якщо поглянути на глобальну мапу, можна побачити, що збройні конфлікти не завжди стають абсолютним вироком для цивільної авіації. У багатьох країнах світу під час воєн або перманентних загроз цивільні рейси продовжують виконуватися.
- Ізраїль: Незважаючи на регулярні ракетні обстріли та періодичні загострення конфліктів, аеропорт Бен-Гуріон продовжує працювати. Це можливо завдяки потужній системі ППО («Залізний купол»), чітким протоколам безпеки та, що найважливіше, особливим домовленостям і державним гарантіям, які задовольняють страхові компанії.
- Близький Схід та Африка: У деяких країнах цих регіонів (наприклад, Ірак чи Сомалі) існують зони конфліктів, але комерційні рейси здійснюються спеціально затвердженими безпечними коридорами, які постійно моніторяться міжнародними авіаційними організаціями.
Цей досвід доводить: наявність війни сама по собі не є абсолютним табу для польотів. Головне — це управління ризиками та здатність довести страховикам, що ці ризики зведені до прийнятного мінімуму.
Що має статися, щоб Україна отримала «зелене світло»?
Щоб страхові компанії дали дозвіл на польоти в Україну, необхідно виконати комплекс надзвичайно складних умов:
- Створення безпечних коридорів: Йдеться про розробку специфічних маршрутів (найімовірніше, на заході України, поблизу кордонів з ЄС), які будуть захищені найсучаснішими ешелонованими системами ППО.
- Державні фінансові гарантії: На перших етапах міжнародні страховики вимагатимуть створення спеціального гарантійного фонду. Уряд України (можливо, за підтримки міжнародних партнерів) повинен буде взяти на себе частину фінансових ризиків, щоб переконати страхові компанії повернутися на ринок.
- Аудит EASA (Європейської агенції з безпеки авіації): Саме ця структура має надати офіційний висновок щодо безпечності аеронавігаційного обслуговування в окремих зонах України. Страховики спираються саме на їхні резолюції.
- Готовність інфраструктури: Аеропорти повинні довести свою здатність працювати в умовах постійної загрози: наявність надійних укриттів, швидка евакуація пасажирів, спеціальні протоколи для персоналу.
Висновок
Питання відновлення польотів в Україні — це не лише військове чи політичне рішення, це складна математика оцінки ризиків. Українське небо відкриється тоді, коли міжнародні експерти з безпеки та страхові брокери дійдуть висновку, що ймовірність втрати літака є контрольованою. Доки страховий поліс для рейсу в Україну не буде підписаний, літаки залишатимуться на землі, навіть якщо інфраструктура буде повністю готова приймати пасажирів.
