Поки триває війна — показувати обличчя деяких військових пілотів заборонено в цілях їхньої ж безпеки. До Дня Збройних сил України ми завітали до місця дислокації одного з підрозділів Армійської авіації України, де мали змогу поспілкуватися з командиром військово-транспортного гелікоптера Мі-8 або ж його експортного варіанту — Мі-17.
— Розкажіть, де вчились і що потрібно аби стати пілотом?
— Я вчився в Харківському Національному університеті Повітряних сил у 2012-му році. То певно, що була мрія: покорити п’ятий океан, тому і пішов. А чому саме на вертольоти? Як на мене, більш цікава машина, більш цікаві задачі, швидкості менші, але більше роздивишся, романтика свого роду. Не прив’язуєшся до визначених висот. В цьому плані цікавий апарат. Щоб стати пілотом потрібне розуміння, по-перше, куди ти йдеш і для чого. А не просто так, за грошима. По-друге — бажання, інтерес, ідею. Вчать, звісно, і точні науки. Тому, що далі воно допомагає, є багато розрахунків при підготовці до польоту. Та сама англійська мова, були закордонні відрядження, місії ООН — літали в Ліберію, в Конго, а там радіообмін ведеться англійською мовою.
— Скільки маєте бойових вильотів?
— Приблизно, від 24-го лютого, на цей день 70 вильотів. 2014-15 рік, якщо враховувати, там ми більше виконували медичні евакуації (медевак). Тоді вертольоти не стріляли. На початку були такі завдання, щоб авіація застосовувалась як бойова. Потім від того відступили і займались евакуаціями. Тому я не вважаю це за бойовий виліт.
— Скільки осіб екіпажу виконують бойовий політ?
— Троє. Командир вертольота відповідає за, грубо кажучи, пілотування та бойове застосування. Правий льотчик відповідає за навігацію та правильність розрахункових даних необхідних для ведення стрільби бортовий технік відповідає за запуск, вимкнення, підготовку техніки, тобто в пілотуванні він участі не бере.
— Хто має найбільшу відповідальність?
— Тут присутня колективна відповідальність. У кожного своя зона відповідальності — бортовий технік приїжджає до гелікоптера, підготовлює його та доповідає командирові, правий пілот розробляє маршрут польоту, також доповідає. На цих двох доповідях командою приймаємо рішення на виконання завдання.
— Яка сама напружена й небезпечна фаза бойового завдання?
— Дуже багато нюансів — гелікоптери літають на над-малих висотах — приблизно до 10 метрів, в залежності від місцевості. Потрібно задерти машину і втримати, виконати маневр такий, як кабрування і відстріляти. Маємо слідкувати, щоб оберти зберегти, не погасити сильно швидкість. Просто щоб машина нормально себе почувала. Важливо не нахапатись диму від ракет, щоб не було помпажу двигунів, і щоб вони не заглохли.
— Чи є відчутна різниця в пілотуванні Мі-8 та Мі-17?
— Сам Мі-17 він трошки, так би мовити, ніжніший й дуже чутливий. Гелікоптер новий, потужний і, через це, чутливіший ніж Мі-8.
Стаття та фото — Сергій Волошин.
